увірчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уві́рчений уві́рчена уві́рчене уві́рчені
родовий уві́рченого уві́рченої уві́рченого уві́рчених
давальний уві́рченому уві́рченій уві́рченому уві́рченим
знахідний уві́рчений уві́рчену уві́рчене уві́рчені
орудний уві́рченим уві́рченою уві́рченим уві́рченими
місцевий на/в уві́рченому, уві́рченім на/в уві́рченій на/в уві́рченому, уві́рченім на/в уві́рчених