увінчуватися 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уві́нчуватися, уві́нчуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уві́нчуймося, уві́нчуймось
2 особа уві́нчуйся, уві́нчуйсь уві́нчуйтеся, уві́нчуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уві́нчуватимуся, уві́нчуватимусь уві́нчуватимемося, уві́нчуватимемось, уві́нчуватимемся
2 особа уві́нчуватимешся уві́нчуватиметеся, уві́нчуватиметесь
3 особа уві́нчуватиметься уві́нчуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уві́нчуюся, уві́нчуюсь уві́нчуємося, уві́нчуємось, уві́нчуємся
2 особа уві́нчуєшся уві́нчуєтеся, уві́нчуєтесь
3 особа уві́нчується уві́нчуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уві́нчуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уві́нчувався, уві́нчувавсь уві́нчувалися, уві́нчувались
жін. р. уві́нчувалася, уві́нчувалась
сер. р. уві́нчувалося, уві́нчувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уві́нчувавшись