увінчувати 1 значень
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уві́нчувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | уві́нчуймо | |
2 особа | уві́нчуй | уві́нчуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уві́нчуватиму | уві́нчуватимемо, уві́нчуватимем |
2 особа | уві́нчуватимеш | уві́нчуватимете |
3 особа | уві́нчуватиме | уві́нчуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | уві́нчую | уві́нчуємо, уві́нчуєм |
2 особа | уві́нчуєш | уві́нчуєте |
3 особа | уві́нчує | уві́нчують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
уві́нчуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | уві́нчував | уві́нчували |
жін. р. | уві́нчувала | |
сер. р. | уві́нчувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уві́нчувавши |