увільнятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | увільня́тися, увільня́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увільня́ймося, увільня́ймось | |
| 2 особа | увільня́йся, увільня́йсь | увільня́йтеся, увільня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увільня́тимуся, увільня́тимусь | увільня́тимемося, увільня́тимемось, увільня́тимемся |
| 2 особа | увільня́тимешся | увільня́тиметеся, увільня́тиметесь |
| 3 особа | увільня́тиметься | увільня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увільня́юся, увільня́юсь | увільня́ємося, увільня́ємось, увільня́ємся |
| 2 особа | увільня́єшся | увільня́єтеся, увільня́єтесь |
| 3 особа | увільня́ється | увільня́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| увільня́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | увільня́вся, увільня́всь | увільня́лися, увільня́лись |
| жін. р. | увільня́лася, увільня́лась | |
| сер. р. | увільня́лося, увільня́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увільня́вшись | ||