увільняти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | увільня́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увільня́ймо | |
| 2 особа | увільня́й | увільня́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увільня́тиму | увільня́тимемо, увільня́тимем |
| 2 особа | увільня́тимеш | увільня́тимете |
| 3 особа | увільня́тиме | увільня́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увільня́ю | увільня́ємо, увільня́єм |
| 2 особа | увільня́єш | увільня́єте |
| 3 особа | увільня́є | увільня́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| увільня́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | увільня́в | увільня́ли |
| жін. р. | увільня́ла | |
| сер. р. | увільня́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увільня́вши | ||