увільнити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увільни́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увільні́мо, увільні́м
2 особа увільни́ увільні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увільню́ уві́льнимо, уві́льним
2 особа уві́льниш уві́льните
3 особа уві́льнить уві́льнять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увільни́в увільни́ли
жін.р. увільни́ла
сер.р. увільни́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уві́льнений
Безособова форма
уві́льнено
Дієприслівник
увільни́вши