увіллятий 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний увілля́тий увілля́та увілля́те увілля́ті
родовий увілля́того увілля́тої увілля́того увілля́тих
давальний увілля́тому увілля́тій увілля́тому увілля́тим
знахідний увілля́тий, увілля́того увілля́ту увілля́те увілля́ті, увілля́тих
орудний увілля́тим увілля́тою увілля́тим увілля́тими
місцевий на/в увілля́тому, увілля́тім на/в увілля́тій на/в увілля́тому, увілля́тім на/в увілля́тих