увіковічуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | увікові́чуватися, увікові́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увікові́чуймося, увікові́чуймось | |
| 2 особа | увікові́чуйся, увікові́чуйсь | увікові́чуйтеся, увікові́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увікові́чуватимуся, увікові́чуватимусь | увікові́чуватимемося, увікові́чуватимемось, увікові́чуватимемся |
| 2 особа | увікові́чуватимешся | увікові́чуватиметеся, увікові́чуватиметесь |
| 3 особа | увікові́чуватиметься | увікові́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увікові́чуюся, увікові́чуюсь | увікові́чуємося, увікові́чуємось, увікові́чуємся |
| 2 особа | увікові́чуєшся | увікові́чуєтеся, увікові́чуєтесь |
| 3 особа | увікові́чується | увікові́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| увікові́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | увікові́чувався, увікові́чувавсь | увікові́чувалися, увікові́чувались |
| жін. р. | увікові́чувалася, увікові́чувалась | |
| сер. р. | увікові́чувалося, увікові́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увікові́чувавшись | ||