увіковічитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увікові́читися, увікові́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увікові́чмося, увікові́чмось
2 особа увікові́чся увікові́чтеся, увікові́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увікові́чуся, увікові́чусь увікові́чимося, увікові́чимось, увікові́чимся
2 особа увікові́чишся увікові́читеся, увікові́читесь
3 особа увікові́читься увікові́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увікові́чився, увікові́чивсь увікові́чилися, увікові́чились
жін.р. увікові́чилася, увікові́чилась
сер.р. увікові́чилося, увікові́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
увікові́чившись