увіковічитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | увікові́читися, увікові́читись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | увікові́чмося, увікові́чмось | |
| 2 особа | увікові́чся | увікові́чтеся, увікові́чтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | увікові́чуся, увікові́чусь | увікові́чимося, увікові́чимось, увікові́чимся |
| 2 особа | увікові́чишся | увікові́читеся, увікові́читесь |
| 3 особа | увікові́читься | увікові́чаться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | увікові́чився, увікові́чивсь | увікові́чилися, увікові́чились |
| жін.р. | увікові́чилася, увікові́чилась | |
| сер.р. | увікові́чилося, увікові́чилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| увікові́чившись | ||