увіковічити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увікові́чити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увікові́чмо
2 особа увікові́ч увікові́чте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увікові́чу увікові́чимо, увікові́чим
2 особа увікові́чиш увікові́чите
3 особа увікові́чить увікові́чать
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увікові́чив увікові́чили
жін.р. увікові́чила
сер.р. увікові́чило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
увікові́чений
Безособова форма
увікові́чено
Дієприслівник
увікові́чивши