увіковічений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний увікові́чений увікові́чена увікові́чене увікові́чені
родовий увікові́ченого увікові́ченої увікові́ченого увікові́чених
давальний увікові́ченому увікові́ченій увікові́ченому увікові́ченим
знахідний увікові́чений, увікові́ченого увікові́чену увікові́чене увікові́чені, увікові́чених
орудний увікові́ченим увікові́ченою увікові́ченим увікові́ченими
місцевий на/в увікові́ченому, увікові́ченім на/в увікові́ченій на/в увікові́ченому, увікові́ченім на/в увікові́чених