увік 1 значення

-1-
прислівник
незмінювана словникова одиниця

Словник синонімів

ЗА́ВЖДИ́ (весь час чи протягом певного часового відрізка - незмінно), ПОСТІ́ЙНО, ПОВСЯКЧА́С, ВСЯКЧА́С[УСЯКЧА́С], ДОВІ́КУ, ПОВІ́КИ, ПОВІ́К, ПОВІ́К-ВІ́КИ, ПОВІ́К-ВІКІ́В, ВВІК[УВІ́К]розм., ЗА́ВШЕрозм., ЗА́ВСІ́ДИ[ЗА́ВСІ́ГДИ]розм., ВСЕ[УСЕ́]розм., ЗАЄ́ДНОдіал., СКРІЗЬрідко.Марія сміялась завжди, навіть у хвилини нещастя й безвиході (Ю. Смолич); - Воїн менше за інших заполонений вузькими хатніми інтересами. Він постійно, вдень і вночі, живе, так би мовити, ідейним, громадським життям (О. Гончар); Ось його хата.. Незамкнена, повсякчас відкрита для всіх, без стуку в двері, без "можна?" і без "увійдіть!" (О. Довженко); Вкладає матір в руки сина спис: - На захист краю зброю ти підніс, - Як вірний син, служи ж тепер всякчас Своїй землі, цій матері всіх нас (М. Бажан); Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона,.. і так воно буде довіку (Леся Українка); За тобою завше будуть мандрувати Очі материнські і білява хата (В. Симоненко); Завсіди в їх для кожного слово привітне, жваве, погляд веселий (Марко Вовчок); Хлопця щиро вразила забарливість Валерія, бо той завсігди додержував свого слова... (О. Ільченко); Лежу я на ліжку з малими дітьми, а мене й сон не бере. Все поглядаю на вікна, чи не добувається часом хто до хати (І. Нечуй-Левицький); - У людей по осьмеродітей, їсти не мають що, а .. отець-мати мають з них потіху, а я з тебе що? Гризоту заєдно та й гризоту... (С. Ковалів); Дід.. взяв ложку й почав її годувати. Марина визирнула з-за печі й сказала буцім сердитим голосом: - Ну, вже ви, тату, скрізь її балуєте (Грицько Григоренко). - Пор. бу́дь-коли.
НІКО́ЛИ (ні в який час, ні за яких обставин);ЗРО́ДУпідсил. розм.,ЗРО́ДУ-ВІ́КУ[ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ] підсил. розм. (при заперечних дієсловах - про минуле); ДОВІ́КУпідсил.,ПОВІ́Кпідсил.,ПОВІ́КИрідше,ВІКпідсил. розм.,ПОВІ́К-ВІ́КИ[ПОВІ́К-ВІКІ́В]підсил. поет., ВВІК[УВІ́К]підсил. розм.,ВОВІ́К[ВОВІ́КИ]заст., підсил. розм. (при заперечних дієсловах - у майбутньому). На острові, де, здавалося, ще ніколи не ступала людина, водилися сайгаки (З. Тулуб); Стали ми обидві, як укопані, та й стоїмо, дивимось одна на другу, неначе зроду не бачились (І. Нечуй-Левицький); Хай цей сон проклятий Грабіжникам не сниться - Довіку не топтати Їм нашої пшениці (М. Рильський); Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т. Шевченко); І дав [Клим] собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Л. Боровиковський).