увізвати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | увізва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | увізві́мо, увізві́м | |
2 особа | увізви́ | увізві́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увізву́ | увізвемо́, увізве́м |
2 особа | увізве́ш | увізвете́ |
3 особа | увізве́ | увізву́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | увізва́в | увізва́ли |
жін.р. | увізва́ла | |
сер.р. | увізва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
увізва́вши |