увігнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | увігну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | увігні́мо, увігні́м | |
2 особа | увігни́ | увігні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | увігну́ | увігнемо́, увігне́м |
2 особа | увігне́ш | увігнете́ |
3 особа | увігне́ | увігну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | увігну́в | увігну́ли |
жін.р. | увігну́ла | |
сер.р. | увігну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
уві́гну́тий | ||
Безособова форма | ||
уві́гну́то | ||
Дієприслівник | ||
увігну́вши |