увігнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увігну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увігні́мо, увігні́м
2 особа увігни́ увігні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увігну́ увігнемо́, увігне́м
2 особа увігне́ш увігнете́
3 особа увігне́ увігну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увігну́в увігну́ли
жін.р. увігну́ла
сер.р. увігну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уві́гну́тий
Безособова форма
уві́гну́то
Дієприслівник
увігну́вши