увязуватися 2 значень

-1-
дієслово недоконаного виду
(невідступно іти, бігти за ким-небудь)

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зуватися, ув’я́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймося, ув’я́зуймось
2 особа ув’я́зуйся, ув’я́зуйсь ув’я́зуйтеся, ув’я́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватимуся, ув’я́зуватимусь ув’я́зуватимемося, ув’я́зуватимемось, ув’я́зуватимемся
2 особа ув’я́зуватимешся ув’я́зуватиметеся, ув’я́зуватиметесь
3 особа ув’я́зуватиметься ув’я́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуюся, ув’я́зуюсь ув’я́зуємося, ув’я́зуємось, ув’я́зуємся
2 особа ув’я́зуєшся ув’я́зуєтеся, ув’я́зуєтесь
3 особа ув’я́зується ув’я́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зувався, ув’я́зувавсь ув’я́зувалися, ув’я́зувались
жін. р. ув’я́зувалася, ув’я́зувалась
сер. р. ув’я́зувалося, ув’я́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ув’я́зувавшись

Словник синонімів

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИкого (невідступно ходити за ким-небудь), УВ’ЯЗУВАТИСЯ[ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ]за ким, розм.,ПРИВ’Я́ЗУВАТИСЯдо кого, розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯдо кого, розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ]до кого і без додатка, розм.,ЧІПА́ТИСЯдо кого, кого і без додатка, діал. (накидаючи своє товариство); ПРИСТАВА́ТИдо кого і без додатка (перев. залицяючись). Довбня переслідував Марію.. Як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї весь вечір (А. Хорунжий); Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув’язуюсь за нею (М. Стельмах); - Чого чіпляєшся, мов смола? - Щось маю тобі сказати, Христино, інтересне-преінтересне (М. Стельмах); Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький).
-2-
дієслово недоконаного виду
(втручатися)

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зуватися, ув’я́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймося, ув’я́зуймось
2 особа ув’я́зуйся, ув’я́зуйсь ув’я́зуйтеся, ув’я́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватимуся, ув’я́зуватимусь ув’я́зуватимемося, ув’я́зуватимемось, ув’я́зуватимемся
2 особа ув’я́зуватимешся ув’я́зуватиметеся, ув’я́зуватиметесь
3 особа ув’я́зуватиметься ув’я́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуюся, ув’я́зуюсь ув’я́зуємося, ув’я́зуємось, ув’я́зуємся
2 особа ув’я́зуєшся ув’я́зуєтеся, ув’я́зуєтесь
3 особа ув’я́зується ув’я́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зувався, ув’я́зувавсь ув’я́зувалися, ув’я́зувались
жін. р. ув’я́зувалася, ув’я́зувалась
сер. р. ув’я́зувалося, ув’я́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ув’я́зувавшись

Словник синонімів

ПЕРЕСЛІ́ДУВАТИкого (невідступно ходити за ким-небудь), УВ’ЯЗУВАТИСЯ[ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ]за ким, розм.,ПРИВ’Я́ЗУВАТИСЯдо кого, розм.; ЧІПЛЯ́ТИСЯдо кого, розм., ПРИЧІ́ПЛЮВАТИСЯ[ПРИЧІПЛЯ́ТИСЯ]до кого і без додатка, розм.,ЧІПА́ТИСЯдо кого, кого і без додатка, діал. (накидаючи своє товариство); ПРИСТАВА́ТИдо кого і без додатка (перев. залицяючись). Довбня переслідував Марію.. Як тільки вона появлялася в клубі, не відступав од неї весь вечір (А. Хорунжий); Було так цікаво слухати, коли бабуся, наче з ріднею, розмовляє з деревами, тому я й ув’язуюсь за нею (М. Стельмах); - Чого чіпляєшся, мов смола? - Щось маю тобі сказати, Христино, інтересне-преінтересне (М. Стельмах); Як тільки Денис почав читати ті місця, де Возний приставав до Наталки з своїм залицянням, усі підняли регіт (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зуватися, ув’я́зуватись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймося, ув’я́зуймось
2 особа ув’я́зуйся, ув’я́зуйсь ув’я́зуйтеся, ув’я́зуйтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватимуся, ув’я́зуватимусь ув’я́зуватимемося, ув’я́зуватимемось, ув’я́зуватимемся
2 особа ув’я́зуватимешся ув’я́зуватиметеся, ув’я́зуватиметесь
3 особа ув’я́зуватиметься ув’я́зуватимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуюся, ув’я́зуюсь ув’я́зуємося, ув’я́зуємось, ув’я́зуємся
2 особа ув’я́зуєшся ув’я́зуєтеся, ув’я́зуєтесь
3 особа ув’я́зується ув’я́зуються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зувався, ув’я́зувавсь ув’я́зувалися, ув’я́зувались
жін. р. ув’я́зувалася, ув’я́зувалась
сер. р. ув’я́зувалося, ув’я́зувалось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ув’я́зувавшись

Словник синонімів

ВТРУЧА́ТИСЯ[УТРУЧА́ТИСЯ]у що, до чого (з власного бажання, самочинно включатися в якусь дію, починати займатися чиїмись справами), ВТОРГА́ТИСЯ[УТОРГА́ТИСЯ]книжн.,ВВ’Я́ЗУВАТИСЯ[УВ’Я́ЗУВАТИСЯ]розм.,ВСТРЯВА́ТИ[УСТРЯВА́ТИ]розм., ВПЛУ́ТУВАТИСЯ[УПЛУ́ТУВАТИСЯ]розм., ПРИПЛУ́ТУВАТИСЯрозм., ЛІ́ЗТИрозм., МІША́ТИСЯрозм.,ЗАМІ́ШУВАТИСЯрозм.,ВМІ́ШУВАТИСЯ[УМІ́ШУВАТИСЯ]розм.,МИ́КАТИСЯдіал.,ТУРА́ТИСЯдіал.; ПІДПРЯГА́ТИСЯрозм. (у розмову). - Док.: втру́титися[утру́титися], вто́ргнутися[уто́ргнутися], вв’яза́тися[ув’яза́тися], встря́нути[устря́нути], встря́ти[устря́ти], вплу́татися[уплу́татися], приплу́татися, влі́зти, заміша́тися, вміша́тися[уміша́тися], підпрягти́ся. Тут я почуваюся вільним,.. ніхто не втручається в моє приватне життя (М. Коцюбинський); - Письменники сміливо вторгаються у життя, порушуючи найскладніші проблеми (з газети); Без крайньої потреби не ув’язується [офіціантка] з відвідувачами в суперечки (О. Гончар); Чи варт вам устрявати у таке діло? Що вона вам - сестра, родичка? (Панас Мирний); Моя дружина.. ні в які авантюри не стане вплутуватися (І. Кулик); - А я вам кажу про це, бо ви в мене питали про нього! Якби не питали, то я б ліз? (Є. Гуцало); - Се моє діло: чи продав, чи позакладав, - не мішайтесь (Г. Квітка-Основ’яненко); Він не вирізняється нічим із юрби селян, рідко вмішується в розмову (І. Франко); - Я вже й не микаюсь в їх діло, і змовчую (І. Нечуй-Левицький); Василеве поле засівав Шміло, бо Василь.. ні до чого й не турався (І. Франко).