-1-
дієслово недоконаного виду
(зв’язуючи, вплітати у щось)

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймо
2 особа ув’я́зуй ув’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватиму ув’я́зуватимемо, ув’я́зуватимем
2 особа ув’я́зуватимеш ув’я́зуватимете
3 особа ув’я́зуватиме ув’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зую ув’я́зуємо, ув’я́зуєм
2 особа ув’я́зуєш ув’я́зуєте
3 особа ув’я́зує ув’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зував ув’я́зували
жін. р. ув’я́зувала
сер. р. ув’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́зуваний
Безособова форма
ув’я́зувано
Дієприслівник
ув’я́зувавши

Словник синонімів

ВПЛІТА́ТИ[УПЛІТА́ТИ] (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ’Я́ЗУВАТИ[УВ’Я́ЗУВАТИ]. - Док.: вплести́[уплести́], заплести́, вв’яза́ти[ув’яза́ти]. Перестала [Мір’єм] вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).
-2-
дієслово недоконаного виду
(щільно обв’язувати; прив’язувати, прикріпляти до чогось)

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймо
2 особа ув’я́зуй ув’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватиму ув’я́зуватимемо, ув’я́зуватимем
2 особа ув’я́зуватимеш ув’я́зуватимете
3 особа ув’я́зуватиме ув’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зую ув’я́зуємо, ув’я́зуєм
2 особа ув’я́зуєш ув’я́зуєте
3 особа ув’я́зує ув’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зував ув’я́зували
жін. р. ув’я́зувала
сер. р. ув’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́зуваний
Безособова форма
ув’я́зувано
Дієприслівник
ув’я́зувавши

Словник синонімів

ВПЛІТА́ТИ[УПЛІТА́ТИ] (плетучи, вкладати), ЗАПЛІТА́ТИ, ВВ’Я́ЗУВАТИ[УВ’Я́ЗУВАТИ]. - Док.: вплести́[уплести́], заплести́, вв’яза́ти[ув’яза́ти]. Перестала [Мір’єм] вплітати в коси святі амулети (М. Коцюбинський); Якби пустили на музики, То я б кісники заплела (Т. Шевченко).

Словник відмінків

Інфінітив ув’я́зувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ув’я́зуймо
2 особа ув’я́зуй ув’я́зуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зуватиму ув’я́зуватимемо, ув’я́зуватимем
2 особа ув’я́зуватимеш ув’я́зуватимете
3 особа ув’я́зуватиме ув’я́зуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ув’я́зую ув’я́зуємо, ув’я́зуєм
2 особа ув’я́зуєш ув’я́зуєте
3 особа ув’я́зує ув’я́зують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ув’я́зуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ув’я́зував ув’я́зували
жін. р. ув’я́зувала
сер. р. ув’я́зувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ув’я́зуваний
Безособова форма
ув’я́зувано
Дієприслівник
ув’я́зувавши

Словник синонімів

ОБВ’Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав’язувати кінці), ПЕРЕВ’Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ[ОБПЕРІ́ЗУВАТИ], ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ’ЯЗУВАТИ[ВВ’Я́ЗУВАТИ] (щільно); ПОВ’Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). - Док.: обв’яза́ти, перев’яза́ти, опереза́ти[обпереза́ти], підпереза́ти, ув’яза́ти[вв’яза́ти], пов’яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв’язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев’язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув’язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов’язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов’язати галстук. - Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.