-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уволіка́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уволіка́ймо
2 особа уволіка́й уволіка́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уволіка́тиму уволіка́тимемо, уволіка́тимем
2 особа уволіка́тимеш уволіка́тимете
3 особа уволіка́тиме уволіка́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уволіка́ю уволіка́ємо, уволіка́єм
2 особа уволіка́єш уволіка́єте
3 особа уволіка́є уволіка́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уволіка́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уволіка́в уволіка́ли
жін. р. уволіка́ла
сер. р. уволіка́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уволіка́вши

Словник синонімів

ВТЯГТИ́[УТЯГТИ́] (тягнучи, помістити всередині), ВТЯГНУ́ТИ[УТЯГНУ́ТИ], ВВОЛОКТИ́[УВОЛОКТИ́], ВТАСКА́ТИ[УТАСКА́ТИ]розм.,ВТЕРЕБИ́ТИ[УТЕРЕБИ́ТИ]фам. - Недок.: втя́гувати[утя́гувати], втяга́ти[утяга́ти], вволіка́ти[уволіка́ти], вта́скувати[ута́скувати]. Насилу добилися до соломи. Ряден з п’ять її утягла Христя в хату (Панас Мирний); Об’юшений потом, втягує деревину в двір (М. Стельмах); Якоїсь однієї ночі розламали [хлопці] широчезне вікно і вчотирьох втаскали в приміщення станції стодвадцятипудовий бак (М. Трублаїні); Зв’язали любенько йому руки, щоб не пручався, та й утеребили у човен і приїхали на той бік (Г. Квітка-Основ’яненко).