-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уво́лювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уво́люймо
2 особа уво́люй уво́люйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уво́люватиму уво́люватимемо, уво́люватимем
2 особа уво́люватимеш уво́люватимете
3 особа уво́люватиме уво́люватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа уво́люю уво́люємо, уво́люєм
2 особа уво́люєш уво́люєте
3 особа уво́лює уво́люють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
уво́люючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. уво́лював уво́лювали
жін. р. уво́лювала
сер. р. уво́лювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уво́лювавши

Словник синонімів

ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ[ВДОВОЛЬНЯ́ТИ], УВО́ЛЮВАТИ[ВВО́ЛЮВАТИ], УВОЛЯ́ТИ[ВВОЛЯ́ТИ], УДОВОЛЯ́ТИ[ВДОВОЛЯ́ТИ]заст.,УКОНТЕНТО́ВУВАТИ[ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ]заст.,ЗАСПОКО́ЮВАТИрідко;УБЛАГОТВОРЯ́ТИ[ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ]заст., розм. (повністю); УБЛАЖА́ТИрозм. (догоджаючи). - Док.: задовольни́ти, удовольни́ти[вдовольни́ти], удоволи́ти[вдоволи́ти], уконтентува́ти[вконтентува́ти], заспоко́їти, ублаготвори́ти[вблаготвори́ти], ублажи́ти. Юнкерам, щоправда, не зовсім ясно уявлявся його новий закон, що одразу задовольняв би всіх: і багате козацтво, і маси одягнутих в червоноармійські шинелі селян, і власників величезних маєтків, що відсиджувались зараз у Криму... (О. Гончар); Не те мене тривожить, що я так мало написав, а те, що написане не вдовольняє мене (М. Коцюбинський); Його розмова, мабуть, не дуже вдоволяла слухачів (І. Нечуй-Левицький); - Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його уконтентувати (Г. Квітка-Основ’яненко); При помочі мови чоловік заспокоює потреби свого чуття і розуму, своєї пам’яті і своєї фантазії (І. Франко); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівку ублаготворяти (Д. Бедзик).