-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увиха́тися, увиха́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увиха́ймося, увиха́ймось
2 особа увиха́йся, увиха́йсь увиха́йтеся, увиха́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увиха́тимуся, увиха́тимусь увиха́тимемося, увиха́тимемось, увиха́тимемся
2 особа увиха́тимешся увиха́тиметеся, увиха́тиметесь
3 особа увиха́тиметься увиха́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа увиха́юся, увиха́юсь увиха́ємося, увиха́ємось, увиха́ємся
2 особа увиха́єшся увиха́єтеся, увиха́єтесь
3 особа увиха́ється увиха́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
увиха́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. увиха́вся, увиха́всь увиха́лися, увиха́лись
жін. р. увиха́лася, увиха́лась
сер. р. увиха́лося, увиха́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
увиха́вшись

Словник синонімів

ПРАЦЮВА́ТИ (затрачаючи фізичну й розумову енергію, брати участь у створенні матеріальних і духовних цінностей),ПРАЦЮВА́ТИСЯзаст.; ТРУДИ́ТИСЯ, ШТУРМУВА́ТИщо, ТРУЖДА́ТИСЯзаст. (старанно, наполегливо); РОБИ́ТИ (перев. про фізичну працю); ПРІ́ТИрозм.,ПОТІ́ТИрозм.,МОЗО́ЛИТИСЯрозм.,ГАРУВА́ТИ[ГЕРУВА́ТИ][ГИРУВА́ТИ]заст.,КРЯ́ЖИТИдіал.,УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал. (важко, напружено, без відпочинку); ДБА́ТИрозм. (перев. заробляючи). Чесно трудиться Порфир. Ревно працює сам, не дає лінуватися і своєму підручному (О. Гончар); І молодий, що тільки перший рік учителює, вчитель і сторож Кирило Криворукий працюються з усієї сили (Б. Грінченко); - Доведеться їхати до Києва. Там штурмуватиму свою тему (П. Автомонов); Заверховодили пани Польські в Гетьманському, як у себе на царстві.. І все кругом мовчало, терпіло, слухало й робило (Панас Мирний); - Дивлюся, а серед них [бандитів] Мартин, синок нашого сільського дуки, а я в нього з самого дитинства у наймах прів (Ю. Збанацький); Се певно якась учителька, що мозолиться цілу днину з дітьми (О. Кобилянська); Гарував [Матвій] день повз день і запрацьовані гроші складав в дерев’яну скриньку під ліжком (Мирослав Ірчан); Коло худоби треба ходити і день і ніч, а ви будете доста мати на своїй голові, хоч би Сава й як ураз із вами увихався (О. Кобилянська); [Тірца:] А ти будуй нову для себе хату, не на могилу, на оселю дбай, щоб не була чужою в ріднім краю (Леся Українка).
ПО́РАТИСЯ (виконувати якусь, перев. хатню, роботу, займатися дрібними, перев. господарськими, справами тощо), КЛОПОТА́ТИСЯ, КЛОПОТА́ТИрідше, ОРУ́ДУВАТИрозм.,ТОВКТИ́СЯрозм.,ЧОВПТИ́СЯрозм.,МОРО́ЧИТИСЯрозм., КОПИРСА́ТИСЯрозм.,КУЙО́ВДИТИСЯфам.,ВОРОЖИ́ТИжарт.,ПРА́ВИТИСЯзаст.,УВИХА́ТИСЯ[ВВИХА́ТИСЯ]діал.До хати йому йти не хотілося. Без будь-якої потреби він порався в коморі біля засік з добірним зерном (А. Шиян); Під казаном з літеплом ледве тліло сяке-таке багаття. Мати, видимо, ще з ночі клопочеться з пранням (І. Ле); [Настя:] Еге, доню, ти клопочи, порядкуй, душко моя, а я в кунпанії посиджу... (М. Кропивницький); Ольга легко орудувала на кухоньці, робота просто співала в її руках (П. Дорошко); А той, про кого дівчина думала, тим часом товкся та клопотавсь по господарству (Б. Грінченко); Перегуда одімкнув знову кузню і човпся там з ранку до ночі (А. Іщук); Марія примусила його майже всю ніч морочитися на кухні (В. Собко); Вона ще чогось там куйовдилась коло печі, щось наказувала Іваньці, коли двері відчинились (Грицько Григоренко); Кіра Василівна ворожила біля вазочок з варенням, домашнім печивом, потім розлила чай (П. Кочура); З раннього ранку і до пізньої ночі вона все на ногах, все нишпорить, правиться і в хаті і надворі, і коло печі (Панас Мирний); Бабня ввихалася - Андрієві годила. Сестри жінчині вже п’яту піч дарунків випікали (Я. Качура). - Пор. 1. вози́тися, 2. господарюва́ти.