-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | увира́знювати |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | увира́знюймо |
| 2 особа | увира́знюй | увира́знюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увира́знюватиму | увира́знюватимемо, увира́знюватимем |
| 2 особа | увира́знюватимеш | увира́знюватимете |
| 3 особа | увира́знюватиме | увира́знюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | увира́знюю | увира́знюємо, увира́знюєм |
| 2 особа | увира́знюєш | увира́знюєте |
| 3 особа | увира́знює | увира́знюють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| увира́знюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | увира́знював | увира́знювали |
| жін. р. | увира́знювала |
| сер. р. | увира́знювало |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| увира́знюваний |
| Безособова форма |
| увира́знювано |
| Дієприслівник |
| увира́знювавши |
Словник синонімів
ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИ рідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.