-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увира́знювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увира́знюймо
2 особа увира́знюй увира́знюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увира́знюватиму увира́знюватимемо, увира́знюватимем
2 особа увира́знюватимеш увира́знюватимете
3 особа увира́знюватиме увира́знюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа увира́знюю увира́знюємо, увира́знюєм
2 особа увира́знюєш увира́знюєте
3 особа увира́знює увира́знюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
увира́знюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. увира́знював увира́знювали
жін. р. увира́знювала
сер. р. увира́знювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
увира́знюваний
Безособова форма
увира́знювано
Дієприслівник
увира́знювавши

Словник синонімів

ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИрідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.