увиразнюваний 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний увира́знюваний увира́знювана увира́знюване увира́знювані
родовий увира́знюваного увира́знюваної увира́знюваного увира́знюваних
давальний увира́знюваному увира́знюваній увира́знюваному увира́знюваним
знахідний увира́знюваний, увира́знюваного увира́знювану увира́знюване увира́знювані, увира́знюваних
орудний увира́знюваним увира́знюваною увира́знюваним увира́знюваними
місцевий на/в увира́знюваному, увира́знюванім на/в увира́знюваній на/в увира́знюваному, увира́знюванім на/в увира́знюваних