-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увира́знити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увира́знімо, увира́знім
2 особа увира́зни увира́зніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увира́зню увира́знимо, увира́зним
2 особа увира́зниш увира́зните
3 особа увира́знить увира́знять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увира́знив увира́знили
жін.р. увира́знила
сер.р. увира́знило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
увира́знений
Безособова форма
увира́знено
Дієприслівник
увира́знивши

Словник синонімів

ВИДІЛЯ́ТИ (зосереджувати увагу на комусь-чомусь, робити помітним серед інших), ВИРІЗНЯ́ТИ, УВИРА́ЗНЮВАТИ, ВИПИНА́ТИ, ВИОКРЕ́МЛЮВАТИрідше; ВІДТІ́НЮВАТИ, ВІДТІНЯ́ТИ (робити помітнішим, виразнішим що-небудь). - Док.: ви́ділити, ви́різнити, увира́знити, ви́пнути, виокре́мити, відтіни́ти. - Сам я іноді дивуюся, за що мене панич так виділяє з-поміж інших прикажчиків, - вів далі Гаркуша (О. Гончар); Перед істориком завжди стоїть завдання виділити найважливіше, найхарактерніше, типове (з журналу); Регіна сама досить очевидно вирізняла його з-поміж інших мужчин (І. Франко); Вибір героя став для Франка одним із способів увиразнити, підсилити звучання ідеї, надати їй більшої ваги і впливовості (з журналу); Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов’язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Я. Гримайло); В літературній критиці ніяк не виробиться єдина думка - треба чи не треба виокремлювати загін письменників, що пишуть для дітей (з журналу); Назустріч їй ішов Віктор.. у новій синій сорочці, що гарно відтіняла його смагляве обличчя (С. Журахович). - Пор. 2. наголо́шувати.