увиразнений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний увира́знений увира́знена увира́знене увира́знені
родовий увира́зненого увира́зненої увира́зненого увира́знених
давальний увира́зненому увира́зненій увира́зненому увира́зненим
знахідний увира́знений, увира́зненого увира́знену увира́знене увира́знені, увира́знених
орудний увира́зненим увира́зненою увира́зненим увира́зненими
місцевий на/в увира́зненому, увира́зненім на/в увира́зненій на/в увира́зненому, увира́зненім на/в увира́знених