-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив увижа́тися, увижа́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увижа́ймося, увижа́ймось
2 особа увижа́йся, увижа́йсь увижа́йтеся, увижа́йтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увижа́тимуся, увижа́тимусь увижа́тимемося, увижа́тимемось, увижа́тимемся
2 особа увижа́тимешся увижа́тиметеся, увижа́тиметесь
3 особа увижа́тиметься увижа́тимуться
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа увижа́юся, увижа́юсь увижа́ємося, увижа́ємось, увижа́ємся
2 особа увижа́єшся увижа́єтеся, увижа́єтесь
3 особа увижа́ється увижа́ються
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
увижа́ючись
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. увижа́вся, увижа́всь увижа́лися, увижа́лись
жін. р. увижа́лася, увижа́лась
сер. р. увижа́лося, увижа́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
увижа́вшись

Словник синонімів

ВВИЖА́ТИСЯ[УВИЖА́ТИСЯ]кому (поставати перед очима ніби наяву), БА́ЧИТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ, МА́РИТИСЯ, ПРИВИ́ДЖУВАТИСЯ, ПРИВИДЖА́ТИСЯ, ЗДАВА́ТИСЯрідше,ПРИВИЖА́ТИСЯрідко, УЗДРІВА́ТИСЯ[ВЗДРІВА́ТИСЯ]рідко,ВИ́ДІТИСЯрозм., МРІ́ТИСЯрозм., МЕРЕ́ЩИТИСЯрозм. рідко,ВВИ́ДЖУВАТИСЯ[УВИ́ДЖУВАТИСЯ]діал., МАЯ́ЧИ́ТИСЯбезос. діал. - Док.: приви́дітися, уздрі́тися[вздрі́тися]. Згадались солов’ї у рідному селі,.. ввижались черешні в білих хмаринках цвіту (В. Гжицький); Він заснув,.. і в сні отому Рідний край увижався йому (П. Грабовський); Ясно у віддалі пам’яті бачаться й нині Шлях, вітряки золоті по горі (В. Мисик); Їй.. Карпо не сходив з думки, його постать, ясний.. погляд маячив перед очима (Панас Мирний); В очах [кондитера] маячіли рожеві розводи на великому торті (О. Слісаренко); Вдивлявсь художник у пітьму, в якій, можливо, на хвилину і сонце марилось йому (М. Упеник); Яким поглядав в одчинене вікно.. і пригадував ту важку науку в бурсі, як йому привиджувались у класі зелені степи (І. Нечуй-Левицький); І привиділась Хариті вижата нива (М. Коцюбинський); Їй привиджається хата її родичів, з котрої вийшла (О. Кобилянська); Йому все яблуня здавалась, Покою не було очам (І. Котляревський); Христя підійшла й сказала: - Чи мені привиділось, - щось наче за ставком перед самим носом перебігло. Ваші всі тут? - Тобі то вчувається, то вздрівається, - відказав Верига (П. Панч); Ще не відгриміла світова війна, а поетові [Малишкові] вже видяться "косарі в лугах на косовиці, голуби над гілкою черешні..." (М. Рильський); Куди б не скинув я оком, образ твій мріється всюди (П.Грабовський); Йому мерещилися беззв’язні обривки тих картин, що він нинішнього дня бачив (І. Франко); Якийсь неначе рай увиджується їй в фантазії, заколиханій тихим, одностайним сільським життям (І. Нечуй-Левицький). - Пор. сни́тися, уявля́тися.
II. ЗДАВА́ТИСЯ (справляти якесь враження, мати в чиїйсь уяві той чи інший образ), БА́ЧИТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ[УБАЧА́ТИСЯ], ВИДАВА́ТИСЯ, УВИЖА́ТИСЯ[ВВИЖА́ТИСЯ], ПОКА́ЗУВАТИСЯ, УВАЖА́ТИСЯ[ВВАЖА́ТИСЯ]рідко. - Док.: зда́тися, ви́датися, показа́тися, пома́ритися, пови́дітися. Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником, який все може, досить тільки звернутись до нього (О. Гончар); Земля бачилась їм на всіх румбах від Сяну до Владивостока, від Мурманська до Балаклави (В. Кучер); Правдиво ж, мабуть, кажуть, що якими б рідними не вбачались свекор та свекруха, а нарешті невістка їм все-таки чужа... (М. Кропивницький); Університет видавався мені за казковий світ, у якому вчаться незвичайні люди (П. Панч); Грому і блискавки він боїться, а веселку любить, вона йому ввижається дівчиною, яка вбрала свій вінок різнобарвними стрічками (М. Стельмах); Високий, тонкий станом, він показався Онисі через шибки ще кращим (І. Нечуй-Левицький); Мені повиділося в тій хвилі, що якийсь дивний.. усміх заграв на лиці хлопця (І. Франко).