увертітися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уверті́тися, уверті́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа уверти́ться увертя́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уверті́вся, уверті́всь уверті́лися, уверті́лись
жін.р. уверті́лася, уверті́лась
сер.р. уверті́лося, уверті́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
уверті́вшись