увертітися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | уверті́тися, уверті́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | уверти́ться | увертя́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | уверті́вся, уверті́всь | уверті́лися, уверті́лись |
жін.р. | уверті́лася, уверті́лась | |
сер.р. | уверті́лося, уверті́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
уверті́вшись |