-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив уверті́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   уверті́мо, уверті́м
2 особа уверти́ уверті́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уверчу́ уве́ртимо, уве́ртим
2 особа уве́ртиш уве́ртите
3 особа уве́ртить уве́ртять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. уверті́в уверті́ли
жін.р. уверті́ла
сер.р. уверті́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
уве́рчений
Безособова форма
уве́рчено
Дієприслівник
уверті́вши

Словник синонімів

ВКРУ́ЧУВАТИ[УКРУ́ЧУВАТИ] (обертаючи, вставляти кудись, закріплювати в чомусь), ВВЕРТА́ТИ[УВЕРТА́ТИ], ВВІ́РЧУВАТИ[УВІ́РЧУВАТИ], ВГВИ́НЧУВАТИ[УГВИ́НЧУВАТИ]. - Док.: вкрути́ти[укрути́ти], вверну́ти[уверну́ти], вверті́ти[уверті́ти], вгвинти́ти[угвинти́ти]. Радист вкрутив лампочку у патрон, і вона знову яскраво спалахнула (з журналу); Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (М. Стельмах).