уверстувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | уве́рстувати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | уве́рстуймо | |
| 2 особа | уве́рстуй | уве́рстуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уве́рстуватиму | уве́рстуватимемо, уве́рстуватимем |
| 2 особа | уве́рстуватимеш | уве́рстуватимете |
| 3 особа | уве́рстуватиме | уве́рстуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | уве́рстую | уве́рстуємо, уве́рстуєм |
| 2 особа | уве́рстуєш | уве́рстуєте |
| 3 особа | уве́рстує | уве́рстують |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| уве́рстуючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | уве́рстував | уве́рстували |
| жін. р. | уве́рстувала | |
| сер. р. | уве́рстувало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уве́рстувавши | ||