-1-
дієслово доконаного виду
[розм., рідко]

Словник відмінків

Інфінітив увере́ди́тися, увере́ди́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увереді́мося, увереді́мось, увереді́мся, увере́дьмося, увере́дьмось
2 особа увереди́ся, увереди́сь, увере́дься увереді́ться, увере́дьтеся, увере́дьтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увере́джу́ся, увере́джу́сь увере́димося, увере́димось, увере́димся
2 особа увере́дишся увере́дитеся, увере́дитесь
3 особа увере́диться увере́дяться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. увере́ди́вся, увере́ди́всь увере́ди́лися, увере́ди́лись
жін.р. увере́ди́лася, увере́ди́лась
сер.р. увере́ди́лося, увере́ди́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
увере́ди́вшись

Словник синонімів

НАДІРВА́ТИСЯ (ушкодити собі внутрішні органи від надмірного зусилля, натуги), ПІДІРВА́ТИСЯ, НАДСАДИ́ТИСЯ, ПІДВЕРЕДИ́ТИСЯ розм.,НАДВЕРЕДИ́ТИСЯрозм.,НАДСІ́СТИСЯрозм. рідше,УВЕРЕ́ДИ́ТИСЯ розм. рідше.Надірватися на важкій роботі; - Марусю, не хапай сама лантуха, бо підірвешся (О. Копиленко); - Та що, - кажу я, - будете самі мучитися? ..Ще надсадитеся абощо (І. Франко); - Не піднімайте, бо підвередитесь! - сказав гість (І. Нечуй-Левицький). - Пор. 1. надрива́тися.