увереджений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний увере́джений увере́джена увере́джене увере́джені
родовий увере́дженого увере́дженої увере́дженого увере́джених
давальний увере́дженому увере́дженій увере́дженому увере́дженим
знахідний увере́джений, увере́дженого увере́джену увере́джене увере́джені, увере́джених
орудний увере́дженим увере́дженою увере́дженим увере́дженими
місцевий на/в увере́дженому, увере́дженім на/в увере́дженій на/в увере́дженому, увере́дженім на/в увере́джених