уварювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | ува́рювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ува́рюймо | |
| 2 особа | ува́рюй | ува́рюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ува́рюватиму | ува́рюватимемо, ува́рюватимем |
| 2 особа | ува́рюватимеш | ува́рюватимете |
| 3 особа | ува́рюватиме | ува́рюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ува́рюю | ува́рюємо, ува́рюєм |
| 2 особа | ува́рюєш | ува́рюєте |
| 3 особа | ува́рює | ува́рюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ува́рюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ува́рював | ува́рювали |
| жін. р. | ува́рювала | |
| сер. р. | ува́рювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ува́рюваний | ||
| Безособова форма | ||
| ува́рювано | ||
| Дієприслівник | ||
| ува́рювавши | ||