уварювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ува́рювати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ува́рюймо
2 особа ува́рюй ува́рюйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ува́рюватиму ува́рюватимемо, ува́рюватимем
2 особа ува́рюватимеш ува́рюватимете
3 особа ува́рюватиме ува́рюватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ува́рюю ува́рюємо, ува́рюєм
2 особа ува́рюєш ува́рюєте
3 особа ува́рює ува́рюють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ува́рюючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ува́рював ува́рювали
жін. р. ува́рювала
сер. р. ува́рювало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ува́рюваний
Безособова форма
ува́рювано
Дієприслівник
ува́рювавши