уварювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ува́рювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ува́рюймо | |
2 особа | ува́рюй | ува́рюйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ува́рюватиму | ува́рюватимемо, ува́рюватимем |
2 особа | ува́рюватимеш | ува́рюватимете |
3 особа | ува́рюватиме | ува́рюватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ува́рюю | ува́рюємо, ува́рюєм |
2 особа | ува́рюєш | ува́рюєте |
3 особа | ува́рює | ува́рюють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ува́рюючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ува́рював | ува́рювали |
жін. р. | ува́рювала | |
сер. р. | ува́рювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
ува́рюваний | ||
Безособова форма | ||
ува́рювано | ||
Дієприслівник | ||
ува́рювавши |