увалювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | ува́лювати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ува́люймо | |
2 особа | ува́люй | ува́люйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ува́люватиму | ува́люватимемо, ува́люватимем |
2 особа | ува́люватимеш | ува́люватимете |
3 особа | ува́люватиме | ува́люватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ува́люю | ува́люємо, ува́люєм |
2 особа | ува́люєш | ува́люєте |
3 особа | ува́лює | ува́люють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
ува́люючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | ува́лював | ува́лювали |
жін. р. | ува́лювала | |
сер. р. | ува́лювало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
ува́лювавши |