-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ували́тися, ували́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   увалі́мося, увалі́мось, увалі́мся
2 особа ували́ся, ували́сь увалі́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа увалю́ся, увалю́сь ува́лимося, ува́лимось, ува́лимся
2 особа ува́лишся ува́литеся, ува́литесь
3 особа ува́литься ува́ляться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ували́вся, ували́всь ували́лися, ували́лись
жін.р. ували́лася, ували́лась
сер.р. ували́лося, ували́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ували́вшись

Словник синонімів

ВХО́ДИТИ[УХО́ДИТИ], ВВІХО́ДИТИ[УВІХО́ДИТИ] (ідучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАХО́ДИТИ, ВСТУПА́ТИ[УСТУПА́ТИ], ПЕРЕСТУПА́ТИ ПОРІ́Г, СТУПА́ТИрозм.,ЗАСТУПА́ТИрозм.; ВПЛИВА́ТИ[УПЛИВА́ТИ] (плавно, повільно); ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ВВА́ЛЮВАТИрозм. (важкою ходою, незграбно); ВДИРА́ТИСЯ[УДИРА́ТИСЯ], ВРИВА́ТИСЯ[УРИВА́ТИСЯ] (швидко, з шумом або силоміць); ПРОСО́ВУВАТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ, ВПИХА́ТИСЯ[УПИХА́ТИСЯ]розм. (протискуючись між кимсь). - Док.: ввійти́[увійти́], зайти́, вступи́ти[уступи́ти], переступи́ти порі́г, ступи́ти, заступи́ти, впливти́[упливти́], ввали́тися[ували́тися], ввали́ти, вде́ртися[уде́ртися], урва́тися, ввірва́тися[увірва́тися], вти́ритися[ути́ритися]фам.просу́нутися, впхну́тися[увіпхну́тися][упхну́тися], впха́тися[увіпха́тися][упха́тися]. Погиба входить до майстерні (М. Стельмах); Увіходжу в сіни - справді чутно бучу.. Уходжу в хату.. Буча зразу стихла (Панас Мирний); Чаювати Купріян любив сам у своєму кабінеті, куди не мав права ніхто заходити (Григорій Тютюнник); Одкриваються сіни й видко, як у них вступає знадвору Публій (Леся Українка); Уступаю у другу світлицю - за столом сидить молодиця (Марко Вовчок); Бояри, городські старці, мужі ліпші й нарочиті, статечно впливали в церкву (П. Загребельний); Ось і лізе Черевань, сопучи, через поріг. Уваливсь у хату (П. Куліш); Крізь раптом відчинені двері до кімнати вдерлося четверо людей (О. Досвітній); До спальні вривається заплаканий Ігор (В. Кучер); У двері просовується якась дивовижна фігура (Г. Хоткевич).
ЗАПАДА́ТИ (заглиблюватися, вдаватися всередину - про очі, щоки, боки і т. ін.), ВПАДА́ТИ[УПАДА́ТИ], ВВА́ЛЮВАТИСЯ[УВА́ЛЮВАТИСЯ], ЗАПАДА́ТИСЯ. - Док.: запа́сти, впа́сти[упа́сти], ввали́тися[ували́тися], запа́стися. Щодень глибше западали материні очі (Ю. Мушкетик); Була ще вона з себе дуже хороша, хоч як змарніла, і очі впали (Марко Вовчок); І подобрішали сиві од смутку очі старого, які за одну ніч глибоко ввалилися в очниці (М. Стельмах); Од болісті вона зовсім звелась: щоки, рот та очі її запались, а ніс, підборіддя та чоло стирчали жовті (Грицько Григоренко).