увага 2

-1-
іменник жіночого роду
(зосередженість; турбота)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ува́га  
родовий ува́ги  
давальний ува́зі  
знахідний ува́гу  
орудний ува́гою  
місцевий на/в ува́зі  
кличний ува́го*  

Словник синонімів

ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ[ВШАНУВА́ННЯ], ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ[РЕШПЕ́КТ]заст., ПОШАНУВА́ННЯ[ПОШАНОВАННЯ]заст., ПОШАНО́ВОК[ПОШАНІ́ВОК]заст., ПОШАНО́БАзаст.,ЗГЛЯДЬдіал.; БЛАГОГОВІ́ННЯкнижн., ПІЄТЕ́Ткнижн., ПОКЛОНІ́ННЯкнижн., ПРЕКЛОНІ́ННЯзаст., книжн. (глибока повага); ДАНИ́НА, УВА́ГАзаст. (вияв такого почуття). Насторогу в одних, щиру повагу й захоплення в інших викликає батькове ім’я. Знають його по всіх довколишніх селах, відоме воно по Пслу і по Хоролу (О. Гончар); Хоч не маю приємності знати Вас особисто, проте відчуваю живу симпатію до Вас і правдиве поважання до людини, що свій час, свої сили і своє здоров’я оддає для спільного і дорогого нам діла (М. Коцюбинський); Він завжди мав якусь таку внутрішню пошану до книжок і до тих, хто вміє ті книжки читати. Йому це здавалося верхом людської премудрості (Г. Хоткевич); До Андрія Платоновича Серьога ставився з особливою шаною. - Всяких я бачив секретарів, а цей, Лебединець, не такий, як усі (І. Цюпа); В старі галереї, схожі На кафедральні собори, Входять новоприбулі - Древньої Гани майстри. І з мовчазним шануванням Їм воротар відчиняє Ґратчасті високі двері Й низький віддає уклін (В. Мисик); Дівчина, котру вона раз на все бажала зігнорувати в своїм житті, тішилася, мов наперекір, де б вона й не поступила, щирою симпатією й ушануванням (О. Кобилянська); [Аецій Панса:] Тебе, Руфіне, слава, шаноба людська вабить (Леся Українка); Звільна здобув він собі признання і пошану у селян (І. Франко); Вже не мали яничари респекту перед великим візиром (Р. Іваничук); [Василь:] Високоповажні панове! Дуже велике пошанування робите ви мені, називаючи мене батьком нової літературної школи (В. Самійленко); [Чопорій:] Правда й тому, що якби не я, то і моєму Іванові не було б такого пошановку та поважання! (М. Кропивницький); Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати (Словник Б. Грінченка); Так сидять вони в півтемряві, дівчина біля ніг жінки, на яку вона дивиться з благоговінням (І. Кочерга); Я виріс в оточенні, де з безмежним пієтетом промовлялися імена Пушкіна, Лермонтова (М. Рильський); Попервах Маріїне ставлення до Лепажа - це поклоніння кумиру (М. Слабошпицький); Обеліск, який гордо піднявся над площею Перемоги [у Києві], - це данина пам’яті величного подвигу захисників і визволителів Києва (з газети); В сім’ї Кільчевських Сірко був бажаним гостем. Особливу увагу йому приділяла Євдокія Іванівна (І. Сенченко).
ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯрозм.;УБОЛІВА́ННЯ[ВБОЛІВА́ННЯ] (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір’ю (П. Панч); - Мені справді важко, - відповів він, - і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (О. Донченко); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла (Ю. Бедзик); На такий подвиг - їхати на будівництво - Майя зважилась тільки завдяки Ларионовому опікунству (О. Гуреїв); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (М. Рильський); Бачили [вартові], як вся сім’я оточила Устмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар); Один тільки раз він відгукнувся на її побивання (Ю. Мушкетик); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (С. Журахович).

Словник фразеологізмів

випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський).

випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський).

випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський); Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. “І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив”,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник).

випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський); Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. “І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив”,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник).

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало).

2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар).

3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар). ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети).

4. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле).

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало).

2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар).

3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар). ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети).

4. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

-2-
іменник жіночого роду
(зауваження; доповнення)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ува́га  
родовий ува́ги  
давальний ува́зі  
знахідний ува́гу  
орудний ува́гою  
місцевий на/в ува́зі  
кличний ува́го*  

Словник синонімів

ПОВА́ГА (почуття, ставлення до когось, чогось, яке ґрунтується на визнанні його заслуг, позитивних якостей тощо; вияв такого почуття), ПОВАЖА́ННЯ, ПОША́НА, ША́НА, ШАНУВА́ННЯ, УШАНУВА́ННЯ[ВШАНУВА́ННЯ], ШАНО́БА, ПРИЗНА́ННЯ, РЕСПЕ́КТ[РЕШПЕ́КТ]заст., ПОШАНУВА́ННЯ[ПОШАНОВАННЯ]заст., ПОШАНО́ВОК[ПОШАНІ́ВОК]заст., ПОШАНО́БАзаст.,ЗГЛЯДЬдіал.; БЛАГОГОВІ́ННЯкнижн., ПІЄТЕ́Ткнижн., ПОКЛОНІ́ННЯкнижн., ПРЕКЛОНІ́ННЯзаст., книжн. (глибока повага); ДАНИ́НА, УВА́ГАзаст. (вияв такого почуття). Насторогу в одних, щиру повагу й захоплення в інших викликає батькове ім’я. Знають його по всіх довколишніх селах, відоме воно по Пслу і по Хоролу (О. Гончар); Хоч не маю приємності знати Вас особисто, проте відчуваю живу симпатію до Вас і правдиве поважання до людини, що свій час, свої сили і своє здоров’я оддає для спільного і дорогого нам діла (М. Коцюбинський); Він завжди мав якусь таку внутрішню пошану до книжок і до тих, хто вміє ті книжки читати. Йому це здавалося верхом людської премудрості (Г. Хоткевич); До Андрія Платоновича Серьога ставився з особливою шаною. - Всяких я бачив секретарів, а цей, Лебединець, не такий, як усі (І. Цюпа); В старі галереї, схожі На кафедральні собори, Входять новоприбулі - Древньої Гани майстри. І з мовчазним шануванням Їм воротар відчиняє Ґратчасті високі двері Й низький віддає уклін (В. Мисик); Дівчина, котру вона раз на все бажала зігнорувати в своїм житті, тішилася, мов наперекір, де б вона й не поступила, щирою симпатією й ушануванням (О. Кобилянська); [Аецій Панса:] Тебе, Руфіне, слава, шаноба людська вабить (Леся Українка); Звільна здобув він собі признання і пошану у селян (І. Франко); Вже не мали яничари респекту перед великим візиром (Р. Іваничук); [Василь:] Високоповажні панове! Дуже велике пошанування робите ви мені, називаючи мене батьком нової літературної школи (В. Самійленко); [Чопорій:] Правда й тому, що якби не я, то і моєму Іванові не було б такого пошановку та поважання! (М. Кропивницький); Шануй кожного, то будуть люде зглядь мати (Словник Б. Грінченка); Так сидять вони в півтемряві, дівчина біля ніг жінки, на яку вона дивиться з благоговінням (І. Кочерга); Я виріс в оточенні, де з безмежним пієтетом промовлялися імена Пушкіна, Лермонтова (М. Рильський); Попервах Маріїне ставлення до Лепажа - це поклоніння кумиру (М. Слабошпицький); Обеліск, який гордо піднявся над площею Перемоги [у Києві], - це данина пам’яті величного подвигу захисників і визволителів Києва (з газети); В сім’ї Кільчевських Сірко був бажаним гостем. Особливу увагу йому приділяла Євдокія Іванівна (І. Сенченко).
ТУРБО́ТА (дбання про чиїсь потреби), ПІКЛУВА́ННЯ, ОПІ́КА, ОПІКУ́НСТВО, ОПІКУВА́ННЯ, УВА́ГА, ПОБИВА́ННЯрозм.;УБОЛІВА́ННЯ[ВБОЛІВА́ННЯ] (з переживаннями, тривогою). Листи від Гриця приходили тепер із фронту і були повні турботи за матір’ю (П. Панч); - Мені справді важко, - відповів він, - і твоє піклування мене зворушує, спасибі тобі, Юлю (О. Донченко); Степка весь час відчувала на собі турботливу опіку Павла (Ю. Бедзик); На такий подвиг - їхати на будівництво - Майя зважилась тільки завдяки Ларионовому опікунству (О. Гуреїв); Згадаймо.. любовне опікування молодим Павлом Тичиною, яке виявив Коцюбинський (М. Рильський); Бачили [вартові], як вся сім’я оточила Устмана увагою, як сам господар, всадовивши майбутнього зятя за стіл, частував його якоюсь наливкою (О. Гончар); Один тільки раз він відгукнувся на її побивання (Ю. Мушкетик); В його синіх очах Даша бачила тривогу і вболівання, готовність зробити все, що велить сумління (С. Журахович).

Словник фразеологізмів

випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський).

випада́ти / ви́пасти з ува́ги. Залишатися непоміченим, невідчутним. Батько продовжував читати газету. Але з моєї уваги не випало його внутрішнє роздратування (К. Станіславський).

випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський); Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. “І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив”,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник).

випуска́ти / ви́пустити з ува́ги (прост. з ви́ду) що. Забувати про що-небудь, не враховувати чогось. Автор, стоячи на тій точці зору, що проблема перекладу — лінгвістична проблема, і випускаючи з уваги, що це насамперед проблема мистецька, ігнорує .. особливості художнього перекладу (М. Рильський); Побачивши його за сорок верст від Троянівки, Оксен жахнувся: закрутить старого війна, пропаде чоловік, бо ж він далі Беєвої гори ніде не був. “І як же я не помітив? Зовсім з виду випустив”,— докоряв себе Оксен (Григорій Тютюнник).

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало).

2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар).

3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар). ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети).

4. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле).

ма́ти на ува́зі. 1. кого, що. Думати, знати про кого-, що-небудь, не називаючи, не згадуючи у висловленні. — Чи мав на увазі Котляревський яке-небудь село, писавши “Наталку Полтавку”,— трудно сказати (Панас Мирний); “Закохана”,— каже він про неї. Певне, має на увазі її прогулянки із Степашком (О. Гончар); — Що ж там було? — запитав я, маючи на увазі міліцію.— Все з’ясували? (Є. Гуцало).

2. що. Говорити, намагаючись уточнити що-небудь. — Я маю на увазі створення запланованих спадкових змін (О. Довженко); // Натякати на щось. — Ти й сама у нас, як Дон Кіхот! Що він мав на увазі? Що довга вона та худа..? (О. Гончар).

3. Зважати на що-небудь, враховувати щось. [Парвус:] Май на увазі: відступникам немає воріття (Леся Українка); Тут хочеться сказати кілька слів про редагування класиків.. Передусім треба мати на увазі тип видання (М. Рильський); — Майте на увазі, товариші, що на плацдармі нам не минути зустрічі з танком (О. Гончар). ма́ється на ува́зі. Педагогічне чуття — родич музичного слуху. В його основі завжди мається на увазі талант, покликання (З газети).

4. з інфін. Виявляти намір, збиратися зробити, здійснити що-небудь. — Можливо, інженер Синявін має на увазі скористатися деякими заощадженнями на дільницях (Іван Ле).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив:  — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ува́га ува́ги
родовий ува́ги ува́г
давальний ува́зі ува́гам
знахідний ува́гу ува́ги
орудний ува́гою ува́гами
місцевий на/в ува́зі на/в ува́гах
кличний ува́го* ува́ги*

Словник синонімів

ПІСЛЯМО́ВА (заключне роз’яснення автора, видавця тощо наприкінці твору, книги), ПІСЛЯСЛО́ВО, УВА́ГИ. Післямова - це була звичайна річ у перших книжках. В ній розповідалося, де, коли та як виготовлена книга (О. Іваненко); В статті-післяслові до перекладу книги Дікштейна "Хто з чого жиє" Леся Українка закликає робітників до єднання (з підручника).