убілятися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | убіля́тися, убіля́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убіля́ймося, убіля́ймось | |
| 2 особа | убіля́йся, убіля́йсь | убіля́йтеся, убіля́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіля́тимуся, убіля́тимусь | убіля́тимемося, убіля́тимемось, убіля́тимемся |
| 2 особа | убіля́тимешся | убіля́тиметеся, убіля́тиметесь |
| 3 особа | убіля́тиметься | убіля́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіля́юся, убіля́юсь | убіля́ємося, убіля́ємось, убіля́ємся |
| 2 особа | убіля́єшся | убіля́єтеся, убіля́єтесь |
| 3 особа | убіля́ється | убіля́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убіля́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убіля́вся, убіля́всь | убіля́лися, убіля́лись |
| жін. р. | убіля́лася, убіля́лась | |
| сер. р. | убіля́лося, убіля́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убіля́вшись | ||