убіляти 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | убіля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убіля́ймо | |
| 2 особа | убіля́й | убіля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіля́тиму | убіля́тимемо, убіля́тимем |
| 2 особа | убіля́тимеш | убіля́тимете |
| 3 особа | убіля́тиме | убіля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убіля́ю | убіля́ємо, убіля́єм |
| 2 особа | убіля́єш | убіля́єте |
| 3 особа | убіля́є | убіля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убіля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убіля́в | убіля́ли |
| жін. р. | убіля́ла | |
| сер. р. | убіля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убіля́вши | ||