убілитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | убіли́тися, убіли́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убілі́мося, убілі́мось, убілі́мся | |
| 2 особа | убіли́ся, убіли́сь | убілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убілю́ся, убілю́сь | убілимо́ся, убілимо́сь, убіли́мся |
| 2 особа | убіли́шся | убілите́ся, убілите́сь |
| 3 особа | убіли́ться | убіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | убіли́вся, убіли́всь | убіли́лися, убіли́лись |
| жін.р. | убіли́лася, убіли́лась | |
| сер.р. | убіли́лося, убіли́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убіли́вшись | ||