-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив убі́гти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убіжі́мо, убіжі́м
2 особа убіжи́ убіжі́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убіжу́ убіжимо́, убіжи́м
2 особа убіжи́ш убіжите́
3 особа убіжи́ть убіжа́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убі́г убі́гли
жін.р. убі́гла
сер.р. убі́гло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убі́гши

Словник синонімів

ВБІГА́ТИ[УБІГА́ТИ] (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИрозм. - Док.: вбі́гти[убі́гти], забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися[ушеле́патися]фам.Уляна вбігає в кам’яницю (М. Стельмах); Знадвору доноситься крик і незабаром убігають у хату Явдоха й Галя (Панас Мирний); До хати забігли Гнатів хлопчик Тарас із моїм Олексою (І. Муратов); На грюкіт негайно ж влітають до кімнати обидві жінки (Ю. Яновський). - Пор. 1. захо́дити.