-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив убіга́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убіга́ймо
2 особа убіга́й убіга́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убіга́тиму убіга́тимемо, убіга́тимем
2 особа убіга́тимеш убіга́тимете
3 особа убіга́тиме убіга́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа убіга́ю убіга́ємо, убіга́єм
2 особа убіга́єш убіга́єте
3 особа убіга́є убіга́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
убіга́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. убіга́в убіга́ли
жін. р. убіга́ла
сер. р. убіга́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убіга́вши

Словник синонімів

ВБІГА́ТИ[УБІГА́ТИ] (біжучи, проникати в межі чого-небудь), ЗАБІГА́ТИ, ВЛІТА́ТИрозм. - Док.: вбі́гти[убі́гти], забі́гти, влеті́ти, вшеле́патися[ушеле́патися]фам.Уляна вбігає в кам’яницю (М. Стельмах); Знадвору доноситься крик і незабаром убігають у хату Явдоха й Галя (Панас Мирний); До хати забігли Гнатів хлопчик Тарас із моїм Олексою (І. Муратов); На грюкіт негайно ж влітають до кімнати обидві жінки (Ю. Яновський). - Пор. 1. захо́дити.