убуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | убува́тися, убува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убу́ваймося, убу́ваймось | |
| 2 особа | убу́вайся, убу́вайсь | убу́вайтеся, убу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убува́тимуся, убува́тимусь | убува́тимемося, убува́тимемось, убува́тимемся |
| 2 особа | убува́тимешся | убува́тиметеся, убува́тиметесь |
| 3 особа | убува́тиметься | убува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убу́ваюся, убу́ваюсь | убу́ваємося, убу́ваємось, убу́ваємся |
| 2 особа | убу́ваєшся | убу́ваєтеся, убу́ваєтесь |
| 3 особа | убу́вається | убу́ваються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| убу́ваючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | убува́вся, убува́всь | убува́лися, убува́лись |
| жін. р. | убува́лася, убува́лась | |
| сер. р. | убува́лося, убува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| убува́вшись | ||