МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось - ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ[ВМЕНША́ТИСЯ]розм.,УМЕ́НШУВАТИСЯ[ВМЕ́НШУВАТИСЯ]розм.,МАЛІ́ТИрозм.,УБАВЛЯ́ТИСЯ[ВБАВЛЯ́ТИСЯ], ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯдіал.;ЗНИ́ЖУВАТИСЯ[ЗНИЖА́ТИСЯ], ПОНИ́ЖУВАТИСЯ[ПОНИЖА́ТИСЯ], СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ[ВКОРО́ЧУВАТИСЯ] (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об’єм, ступінь вияву). - Док.: зме́ншитися, уме́ншитися[вме́ншитися], поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися[вба́витися], зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися[вкороти́тися], скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, - огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); - Ну, сьогодні снігу убуде! - обізвався знову Кирило (Панас Мирний).

СПАДА́ТИ (про воду - знижувати свій рівень, зменшуватися за обсягом), ОПАДА́ТИ, УБУВА́ТИ, ПА́ДАТИ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (про рівень води). - Док.: спа́сти, опа́сти, убу́ти, упа́сти[впа́сти], зни́зитися, пони́зитися. За Таманню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Григорій Тютюнник); Вода буде - та й убуде: аби мерщій сніг з землі (Панас Мирний).

МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось - ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ[ВМЕНША́ТИСЯ]розм.,УМЕ́НШУВАТИСЯ[ВМЕ́НШУВАТИСЯ]розм.,МАЛІ́ТИрозм.,УБАВЛЯ́ТИСЯ[ВБАВЛЯ́ТИСЯ], ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯдіал.;ЗНИ́ЖУВАТИСЯ[ЗНИЖА́ТИСЯ], ПОНИ́ЖУВАТИСЯ[ПОНИЖА́ТИСЯ], СПУСКА́ТИСЯ (перев. про ціну, плату тощо); УКОРО́ЧУВАТИСЯ[ВКОРО́ЧУВАТИСЯ] (про розмір, обсяг тощо); СКОРО́ЧУВАТИСЯ (про витрати, норми тощо); УБУВА́ТИ (про кількість, об’єм, ступінь вияву). - Док.: зме́ншитися, уме́ншитися[вме́ншитися], поме́ншати, поменши́тися, змалі́ти, помалі́ти, уба́витися[вба́витися], зба́витися, зни́зитися, пони́зитися, спусти́тися, укороти́тися[вкороти́тися], скороти́тися, убу́ти. Все меншали дні, холоднішали ночі (О. Гончар); Бачиш, меншає у мене Хлопців у загоні (Л. Первомайський); Жайсак з радістю ворушив пальцями скаліченої руки і відчував, що біль щодня зменшується (З. Тулуб); В кінці темрява почала вменшатися і праліс починав рідшати (І. Франко); Маліють дні. Холодними стежками блукає осінь в сумі по садах (В. Сосюра); В клубі хай співає... Від того її не убавиться, а на людях прославиться (В. Кучер); Коли дорога наближалася до річки, - огороди людські рідшали, долина ширилася і рів зменшався (Панас Мирний); У фотосфері, як і в глибших шарах Сонця, температура знижується з віддаленням від центра (з журналу); Відомо, що затрати праці набагато скорочуються з використанням нової, більш досконалої техніки (з журналу); - Ну, сьогодні снігу убуде! - обізвався знову Кирило (Панас Мирний).

СПАДА́ТИ (про воду - знижувати свій рівень, зменшуватися за обсягом), ОПАДА́ТИ, УБУВА́ТИ, ПА́ДАТИ, ЗНИ́ЖУВАТИСЯ, ПОНИ́ЖУВАТИСЯ (про рівень води). - Док.: спа́сти, опа́сти, убу́ти, упа́сти[впа́сти], зни́зитися, пони́зитися. За Таманню по ярах шуміли, спадаючи, весняні води (Григорій Тютюнник); Вода буде - та й убуде: аби мерщій сніг з землі (Панас Мирний).