убрикнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив убрикну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убрикні́мо, убрикні́м
2 особа убрикни́ убрикні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа убрикну́ убрикнемо́, убрикне́м
2 особа убрикне́ш убрикнете́
3 особа убрикне́ убрикну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убрикну́в убрикну́ли
жін.р. убрикну́ла
сер.р. убрикну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убрикну́вши