убратися 3 значень

-1-
дієслово доконаного виду
(одягтися)

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.

Словник фразеологізмів

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його [поета] спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче [краще] скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).

-2-
дієслово доконаного виду
(забратися геть)

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.

Словник фразеологізмів

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його [поета] спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче [краще] скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись
-3-
дієслово доконаного виду
(прибрати)

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись

Словник синонімів

ОДЯГА́ТИСЯу що і без додатка (покривати себе яким-небудь одягом), УБИРА́ТИСЯ[ВБИРА́ТИСЯ], ВДЯГА́ТИСЯ[УДЯГА́ТИСЯ], ОДЯГА́ТИ, ОДІВА́ТИСЯрозм.,ОДІВА́ТИрозм.,ЗОДЯГА́ТИСЯрозм.,РЯДИ́ТИСЯірон.,ОБЛАЧА́ТИСЯзаст.; НАРЯДЖА́ТИСЯ (в гарне, святкове вбрання), ОБРЯДЖА́ТИСЯрозм.;ВИРЯДЖА́ТИСЯ, РОЗРЯДЖА́ТИСЯрозм.,ВИЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм.,РОЗЧЕПУ́РЮВАТИСЯрозм. (надто гарно, пишно, чепурно); ПРИОДЯГА́ТИСЯрозм. (пристойно); ПРИБИРА́ТИСЯ (гарно й охайно). - Док.: одягти́ся[одягну́тися], убра́тися[вбра́тися], вдягтися[удягтися], вдягнутися[удягнутися], оді́тися, оді́ти, зодягти́ся[зодягну́тися], облачи́тися, наряди́тися, обряди́тися, ви́рядитися, розряди́тися, ви́чепуритися, розчепури́тися, ви́франтитися, прифранти́тися, прихаху́литисядіал.приодягти́ся[приодягну́тися], прибра́тися. Устав Артем. І зразу ж, щоб не так холодно було, вмився холодною водою, потім став одягатися (А. Головко); Убирайся, молодий козаче, - Завтра, завтра похід буде (пісня); Дівчина схоплюється і починає швидко вдягатись (О. Донченко); Почав [Дмитро] одягати кожушок (М. Стельмах); Маня.., судорожно тремтячи, складала свої речі та одівалася в дорогу (І. Франко); Не запалюючи світла, щоб не розбудити сім’ї, став [Оксен] зодягатися, глухо покашлюючи (Григорій Тютюнник); Платон Зубов зустрів військового суддю люб’язно, хоч і не потрудився облачитися як слід (С. Добровольський); І наряджається, і чепуриться [Оксана] щодня (Г. Квітка-Основ’яненко); - Чого це ти вирядилась, як на май чи на Великодню неділю? - запитав (Є. Гуцало); - Роздягайся... Давай сюди пальто, циліндр. Вифрантився! Одразу й не впізнати (М. Олійник); Мій тесть мріяв і приодягтися, бо за час війни добре-таки обносився (Ю. Мокрієв); Аж ось іде в хату Кирило Тур, удаючи з себе такого веселого молодця, що ти б сказав - він на весілля прибравсь (П. Куліш). - Пор. 1. надяга́ти.

Словник фразеологізмів

убира́тися (наряджа́тися, одяга́тися і т. ін.) / убра́тися (наряди́тися, одягну́тися і т. ін.) в то́гу чию. Удавати, намагатися видавати себе за кого-небудь; створювати собі певну репутацію. Василь Кирилович, убираючись в тогу щирого, відданого друга, на ділі завжди залишався скнарою і лицеміром (З журналу); Його [поета] спроба одягнутися в тогу древнього мудреця викликала подив і глузування (З газети).

убира́тися / убра́тися з дра́нки в перепира́нку. Потрапляти з однієї неприємної ситуації в іншу. — Утечи! — зареготав Назар.— Мандрівочка — рідна тіточка…— А ти ось що лучче [краще] скажи: куди втікати? ..Із дранки та вберешся в перепиранку… (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись

Словник відмінків

Інфінітив убра́тися, убра́тись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   убері́мося, убері́мось, убері́мся
2 особа убери́ся, убери́сь убері́ться
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа уберу́ся, уберу́сь уберемо́ся, уберемо́сь, убере́мся
2 особа убере́шся уберете́ся, уберете́сь
3 особа убере́ться уберу́ться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. убра́вся, убра́всь убра́лися, убра́лись
жін.р. убра́лася, убра́лась
сер.р. убра́лося, убра́лось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
убра́вшись