уборонитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | уборони́тися, уборони́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | убороні́мося, убороні́мось, убороні́мся | |
| 2 особа | уборони́ся, уборони́сь | убороні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | убороню́ся, убороню́сь | уборо́нимося, уборо́нимось, уборо́нимся |
| 2 особа | уборо́нишся | уборо́нитеся, уборо́нитесь |
| 3 особа | уборо́ниться | уборо́няться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | уборони́вся, уборони́всь | уборони́лися, уборони́лись |
| жін.р. | уборони́лася, уборони́лась | |
| сер.р. | уборони́лося, уборони́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| уборони́вшись | ||