уборонений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний уборо́нений уборо́нена уборо́нене уборо́нені
родовий уборо́неного уборо́неної уборо́неного уборо́нених
давальний уборо́неному уборо́неній уборо́неному уборо́неним
знахідний уборо́нений, уборо́неного уборо́нену уборо́нене уборо́нені, уборо́нених
орудний уборо́неним уборо́неною уборо́неним уборо́неними
місцевий на/в уборо́неному, уборо́ненім на/в уборо́неній на/в уборо́неному, уборо́ненім на/в уборо́нених