БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОКперев. мн.,НЕДОСТА́ТОК перев. мн.,НЕДОСТА́ЧАперев. мн., рідше,УБО́ГІСТЬ[ВБО́ГІСТЬ]підсил.,УБО́ЗТВО[ВБО́ЗТВО]підсил.,ЗЛИ́ДНІмн. підсил.,ЗЛИДЕ́ННІСТЬпідсил.,ЗЛИДНО́ТАпідсил.,НУЖДА́підсил.,МІЗЕ́РІЯпідсил.рідше,БІДНОТА́підсил.розм.,БІДО́ТАпідсил.розм., УБО́ЖЕСТВО[ВБО́ЖЕСТВО]підсил.заст., ХАРПА́ЦТВОпідсил.рідше, ЖЕБРА́ЦТВОпідсил.рідше,БІДА́ЦТВОрідко,ЗЛИДА́РСТВОпідсил.рідко.Перше гарне вражіння зникло: вона придивилася краще до хатини; вона завважила те, що не кинулося їй у вічі першої хвилини, і бідність та нестатки стали визначатися ще дужче, ніж охайність та щирість господарки (Л. Яновська); - Нам, поколінню, за яким фронти і недостатки, природно було бажати, щоб хоч діти наші виростали серед краси ікомфорту (О. Гончар); - Куди не глянь - кругом злидні та недостачі, хата валиться - пустіє: упаде коли-небудь оселя - придушить... (Панас Мирний); Весь час [дружина] озиралася, чи все в домі гаразд, чи не помічають гості убогості їхнього життя (І. Ле); У Франції переслідується одверте жебрацтво. Але голод і убозтво змушують іти на хитрощі, а іноді і на приниження, гірше за випрошування милостині (П. Панч); Мотря під холод дві дошки спалила, бо не було чим у хаті прокурити... Біднота несказанна, злидні невилазні (Панас Мирний); І досада на свою злиденність, і заздрість на Власова багатство мучили його (Панас Мирний); Довго рилися [гайдамаки] в шматті і, сердиті, кинули врешті. - Злидота така, нічого й потягти! - сердито грюкнув один віком і лайнувся зло (А. Головко); Хто у службі не бував, той і нужди не видав (прислів’я); Одні [робітники] оповідали про свою домашню мізерію, про сварки в родині (І. Франко); Кругом нас неправда, горе і біднота, аж серце стискає від гіркої муки (М. Коцюбинський); Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? (А. Кримський); - Про те, щоби запомогтися бідному чоловікові з того заробітку.., - про те нині нема що й думати. Жебрацтво та й годі! (І. Франко); На весь кишлак, як правило, один чи два ішани-куркулі... Вони князьками почувалися серед цього загального злидарства (І. Ле).

НІКЧЕ́МАзневажл. (ні на що не здатна людина),НІКЧЕ́МНИК зневажл. рідше,НЕДОРІ́КАзневажл.;НУЛЬрозм.,ПІША́Крозм.,ПІГМЕ́Йзневажл.,ТЛЯзневажл.,АБИ́ЩОзневажл. (про соціально незначну людину); ДРІБНО́ТАрозм.,ШУ́ШВАЛЬзневажл.,ШАНТРАПА́зневажл. рідше (збірн. - про певну сукупність таких людей); МІЗЕ́РІЯзневажл.,ЧЕРВ’Я́Кзневажл.,НЕПО́ТРІБзневажл.,БАРАХЛО́ зневажл., лайл.,ВИ́ШКРЕБОКлайл.,НЕПОТРЕ́БСТВОзбірн.,заст. (той або ті, хто викликає до себе зневагу, жалюгідні люди);УБО́ЗТВО[ВБО́ЗТВО], УБО́ЖЕСТВО[ВБО́ЖЕСТВО]заст. (про духовно обмежену, нікчемну людину). І те, що судити Крамаренка мала його власна родина, не робило страх цієї нікчеми меншим, аніж страх лиходіїв, котрих мав би судити увесь народ (І. Муратов); - Бога бійся, сину. Чи ти вже якась недоріка, що не можеш.. дівчину знайти, та взявся од живого чоловіка жінку переманювати? (А. Іщук); -Безнеї [матері] ти, хлопче, нуль у всесвіті. Розшолопав? Круглий нуль - з власного гіркого досвіду свідчу (О. Гончар); Він, бач, простий собі пішак, В тіні ізроду-віку... (С. Воскрекасенко); От, якесь абищо! а величається, мов яка цяця! (Словник Б. Грінченка); [Котовський:] Де тобі, мізерії такій, зрозуміти, ти ж бессарабському поміщикові Пуришкевичу увесь час чоботи лизав (П. Тичина); Що я? Черв’як, марная порошина. Життя моє - листок, що ріс і зв’яв (І. Франко); - Ні, волю вже лишатись тим, чим є, ніж в’язати свою долю з таким непотребом (І. Франко); - О, я помирюся з цим вишкребком Косінським. Не інакше, як Замойський його й підкинув нам для розбрату (І. Ле); Коли він не приносив одповіді або приносив коротку і бліду, вона робила йому сцену, називала його нездарою, міщанським убожеством (М. Коцюбинський). - Пор. ніщо́.