-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ублажа́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ублажа́ймо
2 особа ублажа́й ублажа́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ублажа́тиму ублажа́тимемо, ублажа́тимем
2 особа ублажа́тимеш ублажа́тимете
3 особа ублажа́тиме ублажа́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ублажа́ю ублажа́ємо, ублажа́єм
2 особа ублажа́єш ублажа́єте
3 особа ублажа́є ублажа́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ублажа́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ублажа́в ублажа́ли
жін. р. ублажа́ла
сер. р. ублажа́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ублажа́вши

Словник синонімів

ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ[ВДОВОЛЬНЯ́ТИ], УВО́ЛЮВАТИ[ВВО́ЛЮВАТИ], УВОЛЯ́ТИ[ВВОЛЯ́ТИ], УДОВОЛЯ́ТИ[ВДОВОЛЯ́ТИ]заст.,УКОНТЕНТО́ВУВАТИ[ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ]заст.,ЗАСПОКО́ЮВАТИрідко;УБЛАГОТВОРЯ́ТИ[ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ]заст., розм. (повністю); УБЛАЖА́ТИрозм. (догоджаючи). - Док.: задовольни́ти, удовольни́ти[вдовольни́ти], удоволи́ти[вдоволи́ти], уконтентува́ти[вконтентува́ти], заспоко́їти, ублаготвори́ти[вблаготвори́ти], ублажи́ти. Юнкерам, щоправда, не зовсім ясно уявлявся його новий закон, що одразу задовольняв би всіх: і багате козацтво, і маси одягнутих в червоноармійські шинелі селян, і власників величезних маєтків, що відсиджувались зараз у Криму... (О. Гончар); Не те мене тривожить, що я так мало написав, а те, що написане не вдовольняє мене (М. Коцюбинський); Його розмова, мабуть, не дуже вдоволяла слухачів (І. Нечуй-Левицький); - Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його уконтентувати (Г. Квітка-Основ’яненко); При помочі мови чоловік заспокоює потреби свого чуття і розуму, своєї пам’яті і своєї фантазії (І. Франко); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівку ублаготворяти (Д. Бедзик).