-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ублаготворя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ублаготворя́ймо
2 особа ублаготворя́й ублаготворя́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ублаготворя́тиму ублаготворя́тимемо, ублаготворя́тимем
2 особа ублаготворя́тимеш ублаготворя́тимете
3 особа ублаготворя́тиме ублаготворя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ублаготворя́ю ублаготворя́ємо, ублаготворя́єм
2 особа ублаготворя́єш ублаготворя́єте
3 особа ублаготворя́є ублаготворя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ублаготворя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ублаготворя́в ублаготворя́ли
жін. р. ублаготворя́ла
сер. р. ублаготворя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ублаготворя́вши

Словник синонімів

ЗАДОВОЛЬНЯ́ТИ (виконувати чиї-небудь вимоги, бажання, претензії і т. ін.), УДОВОЛЬНЯ́ТИ[ВДОВОЛЬНЯ́ТИ], УВО́ЛЮВАТИ[ВВО́ЛЮВАТИ], УВОЛЯ́ТИ[ВВОЛЯ́ТИ], УДОВОЛЯ́ТИ[ВДОВОЛЯ́ТИ]заст.,УКОНТЕНТО́ВУВАТИ[ВКОНТЕНТО́ВУВАТИ]заст.,ЗАСПОКО́ЮВАТИрідко;УБЛАГОТВОРЯ́ТИ[ВБЛАГОТВОРЯ́ТИ]заст., розм. (повністю); УБЛАЖА́ТИрозм. (догоджаючи). - Док.: задовольни́ти, удовольни́ти[вдовольни́ти], удоволи́ти[вдоволи́ти], уконтентува́ти[вконтентува́ти], заспоко́їти, ублаготвори́ти[вблаготвори́ти], ублажи́ти. Юнкерам, щоправда, не зовсім ясно уявлявся його новий закон, що одразу задовольняв би всіх: і багате козацтво, і маси одягнутих в червоноармійські шинелі селян, і власників величезних маєтків, що відсиджувались зараз у Криму... (О. Гончар); Не те мене тривожить, що я так мало написав, а те, що написане не вдовольняє мене (М. Коцюбинський); Його розмова, мабуть, не дуже вдоволяла слухачів (І. Нечуй-Левицький); - Нехай же так буде, як швець каже: перемалюю, щоб і його уконтентувати (Г. Квітка-Основ’яненко); При помочі мови чоловік заспокоює потреби свого чуття і розуму, своєї пам’яті і своєї фантазії (І. Франко); Хіба Яремченко не має більше діла, як Григорівку ублаготворяти (Д. Бедзик).