ублаготворений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ублаготво́рений ублаготво́рена ублаготво́рене ублаготво́рені
родовий ублаготво́реного ублаготво́реної ублаготво́реного ублаготво́рених
давальний ублаготво́реному ублаготво́реній ублаготво́реному ублаготво́реним
знахідний ублаготво́рений, ублаготво́реного ублаготво́рену ублаготво́рене ублаготво́рені, ублаготво́рених
орудний ублаготво́реним ублаготво́реною ублаготво́реним ублаготво́реними
місцевий на/в ублаготво́реному, ублаготво́ренім на/в ублаготво́реній на/в ублаготво́реному, ублаготво́ренім на/в ублаготво́рених