ублагородити 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[рідко]

Словник відмінків

Інфінітив ублагоро́дити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ублагоро́дьмо
2 особа ублагоро́дь ублагоро́дьте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ублагоро́джу ублагоро́димо, ублагоро́дим
2 особа ублагоро́диш ублагоро́дите
3 особа ублагоро́дить ублагоро́дять
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. ублагоро́див ублагоро́дили
жін.р. ублагоро́дила
сер.р. ублагоро́дило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ублагоро́дивши