УБИ́ТИСЯ[ВБИ́ТИСЯ] (упавши, вдарившись об щось, умерти; позбавити себе життя якимсь чином), РОЗБИ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯрозм., ЗАБИ́ТИСЯрозм. - Недок.: убива́тися[вбива́тися], розбива́тися. Поліз у погріб я дулівки ще вточити... Що ж, пане-брате! Біс мене якпхнув. - Я й покотивсь... Ще як не вбивсь - не знаю (Л. Глібов); [Анна:] Вбиваються і лицарі, і коні, на гору добуваючись (Леся Українка); Хлопець залишився круглим сиротою, бо батько ще раніше розбився, упавши п’яний з мосту (І. Сенченко); Так забажається іноді вмерти, було. Нарошне босий по снігу бігаєш. Або, як літом, злізеш на лісу та плиг звідтіля, щоб прибитися (А. Тесленко); Бачу двері збитії виносять з шинку... "Що то таке?" - питаю людей. - Шинкар з жінкою забився! (Марко Вовчок).

УБИ́ТИСЯ[ВБИ́ТИСЯ] (упавши, вдарившись об щось, умерти; позбавити себе життя якимсь чином), РОЗБИ́ТИСЯ, ПРИБИ́ТИСЯрозм., ЗАБИ́ТИСЯрозм. - Недок.: убива́тися[вбива́тися], розбива́тися. Поліз у погріб я дулівки ще вточити... Що ж, пане-брате! Біс мене якпхнув. - Я й покотивсь... Ще як не вбивсь - не знаю (Л. Глібов); [Анна:] Вбиваються і лицарі, і коні, на гору добуваючись (Леся Українка); Хлопець залишився круглим сиротою, бо батько ще раніше розбився, упавши п’яний з мосту (І. Сенченко); Так забажається іноді вмерти, було. Нарошне босий по снігу бігаєш. Або, як літом, злізеш на лісу та плиг звідтіля, щоб прибитися (А. Тесленко); Бачу двері збитії виносять з шинку... "Що то таке?" - питаю людей. - Шинкар з жінкою забився! (Марко Вовчок).